Парламент має голосувати за конкретні реформи, а не йти шляхом політичної кризи, – Вікторія Сюмар

вівторок, 3 листопада 2015, 14:30

viktoriya-syumar-01

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики, член фракції «Народний фронт» Вікторія Сюмар закликала народних депутатів голосувати за реальні реформи, зокрема в медіасфері, замість того, щоб блокувати роботу парламенту та йти шляхом політичної кризи.

Про це вона заявила сьогодні під час брифінгу.

Зокрема, голова комітету закликала парламентарів підтримати важливий законопроект «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (№1123), який «припинить витрачання бюджетних коштів на «піар» місцевої і центральної влади, встановить справедливу конкуренцію на ринку преси і дасть поштовх для розвитку друкованих ЗМІ».

Крім того, вона наголосила на важливості внести зміни до закону «Про доступ до публічної інформації», що дозволить цьому закону, «який став свого часу суттєвим здобутком громадськості, працювати без збоїв та за європейськими стандартами».

Вікторія Сюмар зазначила, що над цими законопроектами експерти працювали «10, а то й 15 років, але, на жаль, в жодного скликання парламенту руки до них так і не доходили».

«Вага цих законопроектів є суттєвою. Якщо український парламент справді націлений на реформи, то, очевидно, треба швидше вирішувати політичні нюанси і все таки доходити до конкретних дій, результати яких буде бачити суспільство та, зокрема, журналісти. Інакше – це пряма дорога до політичної кризи, якою сьогодні впевнено прямує український парламент, тому що суспільство за таких умов однозначно задається питанням, навіщо утримувати депутатів, які не приймають законів, які займаються фактично сварками, а не виконанням Коаліційної угоди», – заявила представник «Народного фронту».

Вікторія Сюмар висловила пропозицію, щоб окремі пленарні дні були присвячені виключно спеціалізованим законопроектам, які стосуються реформування конкретних сфер.

Законопроект №1123 передбачає реформування друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими державними органами. Згідно з текстом законопроекту, реформування буде відбуватись у два етапи: на першому етапі протягом року реформуватимуться ті газети, які самі висловили таке бажання; на другому етапі – усі інші державні друковані ЗМІ – впродовж двох років.

Директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко, присутній на брифінгу, також пояснив, що тим газетам, які вирішили йти шляхом роздержавлення, майно редакції передається безоплатно за умови, якщо зберігається назва, мова видання та тематична спрямованість. Також за цими газетами строком на 15 років будуть залишатись орендовані приміщення з розміром орендної плати, яку встановлюють для бюджетних організацій.  

За підрахунками Інституту Медіа Права, сьогодні налічується близько 550 газет, які видають місцеві органи влади, із загальним тижневим накладом більше 1 000 000 примірників. В середньому в 2015 році на їх фінансування у місцевих бюджетах було закладено 200-400 тисяч гривень. 

Comments are closed.